День заснований на засадах громадського заходу з ініціативи учених-мовознавців НАН України у 2006 р. з метою популяризація національного словникового надбання, висвітлення історії українського словникарства і пропагування Національної словникової бази України та сучасних лінгвістичних технологій створення словників нового покоління.
Найперший словником української живої мови - «Лексис сирЂчъ предложения, въкратьцЂ собранные, и из словенскаго языка на просты руский диялектъ истолкованы» датується 1596 р. Його автор - Лаврентій Зизаній. Словник налічує 34 сторінки і включає в себе церковнослов’янські слова з поясненнями українською живою мовою.
Через 58 років з’явився «Лексиконъ словено-Росской и йменъ Толкование» архітипографа Києво-Печерської лаври Памви Беринди. Видання налічувало 475 сторінок з поясненнями українською мовою. церковнослов’янських слів і імен.
В другій половині XVII ст. невідомий черенець склав словник української мови «Синонима славеноросская». У ньому всі пояснення написані церковнослов’янською мовою. Словник налічував 185 аркушів, існував тільки в рукописному вигляді і так і не був виданий в друкованому варіанті.
Сучасним словником української мови є словник в поемі «Енеїда» Котляревського. Саме після Котляревського масово з’являлися невеликі українсько-російські словники, які додавалися до творів.
У 1823 р. Іваном Войцехович видав «Собрание словъ малороссийскаго нарЂчия» із визначенням понад 1000 слів, які містилися на 42 аркушах.
Масова поява мовних словників сталася у XIX – на поч. ХХ ст.: словники Б. Грінченка, М. Калиновича, І. Кириченко і т.ін.
Фундаментальна парця - «Українсько-російський словник», створений працівниками Інституту мовознавства ім. А. А. Потебні, увібрав в себе лексичні та фразеологічні одиниці української мови.
Талановита Молодь
