Тема невиліковних, смертельних хвороб справляє неабияке враження на людину. Передусім це страх, адже навіть сучасні наука та медицина не здатні на 100% захистити наші життя. Якщо додати чималу кількість міфів про ВІЛ, що досі існують в Україні, та відсутність сексуальної просвіти у школах, картина виходить сумна.
У Європі наша держава лишається лідером за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе до 240 тисяч осіб і лише кожен другий знає свій діагноз. Утім, позитивні новини є – у 2018 році, вперше з 2012-го, було зафіксовано зниження темпів епідемії (на 0,52 відсотка). Тож головна мета – зберегти та розвинути цю тенденцію шляхом поширення знань про ВІЛ. Саме тому проведення тематичних виховних годин та донесення до школярів інформації про ВІЛ та СНІД є важлим моментом, на який не можна не звертати уваги.
Важливий факт: серед ВІЛ-інфікованих 47% нововиявлених хворих – жінки, тобто чоловіків більше. Але у віковій категорії від 14 до 25 дівчата переважають – 75%.
Небезпека дезінформації та замовчування
Дізнатися про власний ВІЛ-статус – чималий стрес, а заперечення, як відомо, є однією з фаз прийняття важкої інформації. Погано, коли воно перетворюється на «рятівну соломинку», за яку хапається хворий, аби зректися проблем та необхідних рішень.
Повідомте дітям про існування специфічних інтернет-груп, так званих ВІЛ-дисидентів, відомих на Заході як «HIV/AIDS denialists» (ті, хто заперечує ВІЛ/СНІД) – людей, які відмовляються вірити в існування вірусу та приймати власну хворобу.
Дослідники та правозахисники порівнюють «ВІЛ-дисидентів» (більшість серед яких є ВІЛ-позитивними) з деструктивними культами. Як і в усіх прихильників будь-якої псевдонаукової теорії, їхні погляди сильно різняться. Частина дисидентів вважає ВІЛ та СНІД аферою фармацевтичних компаній, тоді як інша говорить, що вірус просто не виявлений, а всі його фото – підробка. Треті визнають існування СНІДу, але не вважають його смертельним, пропагуючи лікування голодуванням, олією тмину, гомеопатичними препаратами, молитвами, інформаційно-хвильовою терапією, акупунктурою тощо.
На жаль, діяльність подібних груп дає хворим хибну надію, сприяючи «запусканню» хвороби, переходу її на важкі стадії та безконтрольному поширенню вірусу.
Важливий факт: між зараженням ВІЛ та появою перших симптомів (переходом у стадію СНІД) може пройти більше 10 років.
Поширеність ВІЛ у світі.
Межа безпеки/небезпеки
Не дивлячися на поширення інформації, у багатьох людей досі існу
...
Read more »
Писанку Дар'ю, 5 клас